Новости

Дедегкати тугъдонтӕ

Сӕрдигон цубурдӕр ӕхсӕви куддӕр ӕрвгӕрон ивайун райдӕдта, адӕн ма сӕ рӕуфунти уацари ку адтӕнцӕ, раст тӕккӕ еци рӕстӕг ба Советон Цӕдеси Цӕгатӕй - Сау денгизи уӕнгӕ, ӕртӕ мин километрей дӕргъӕн зӕнхуатбӕл знаг фатӕндзӕрст никкодта. Райдӕдта Фидибӕсти Устур тугъд. Адæн ӕд цъелӕ, ӕд мелӕ раистадӕнцӕ сӕ уарзон Фидибӕстӕ фудӕзнагӕй багъӕуай кӕнуни сӕрбӕлтау тохмӕ. Уони хӕццӕ адтӕнцӕ Чиколайæй Дедегкати ӕнсувӕртӕ дӕр.
Ӕнсувӕрти хестӕр Михал тугъди райдайӕни агъонмӕ каст фӕцӕй Ленингради педагогон инститтути физикон-математикон факультет, уӕдта политикосгути курситӕ, ӕма службӕ кодта Нигулӕн арӕнтӕмӕ хӕстӕг г. Львови. 1941 анзи сӕрди си ӕ бийнонтӕ райстонцӕ ӕрмӕстдӕр еунӕг финстӕг. Михал финста: "Нерӕнги бал нӕ багъудӕй фӕстӕмӕ цӕун, фал е рӕстӕгми гъуддаг ӕй. Циʹйфӕндуй тухгин ку уа ʹзнаг, уӕддӕр дӕрӕнгонд ӕрцӕудзӕнӕй". 1944 анзи ба сӕ хестӕр ӕнсувӕр Ахмӕти хӕдзарӕбӕл сӕмбалдӕй хабар: "Дедегкати Харитъони фурт Михал адтӕй Фрунзей номбӕл партизанти къуари хӕццӕ. Бӕгъатӕрӕй фӕммард æй г. Лунинеци немуцаг-фашисттити нихмӕ тох гӕнгӕй".
Михал куд тухтӕй, уой туххӕн ӕ хеуонтӕ базудтонцӕ ӕрмӕстдӕр инсӕй анзей фӕсте. Центрон журналтӕй еуеми раздӕри партизан - сгарӕг Александр Бут финста: "Иристони, уӕдта ӕ райгурӕн гъӕуи цӕргутӕ, хеуонтӕ уадзӕ ӕма зононцӕ, сеʹмзӕнхон цӕйбӕрцӕбӕл бӕгъатӕр адтӕй, уой. Еу ӕма дууӕ скъуӕлхтдзийнади нӕ равдиста Дедегкати Мишӕ. Партизанти къуармӕ ӕрбафтудӕй цалдӕр тугъдоней хӕццӕ, ӕрхъолай бахауни ӕма уордигӕй раледзуни фӕсте. Архайдта цалдӕр тугъдон стӕреми Заостровий, Красная Слободай, Чудино ӕма Гаврилов-Ями. Фӕммард ӕй, куд ӕцӕг бӕгъатӕр, уотӕ. Ци ихалгути къуарӕн лӕвардта разамунд, уонӕн бардзурд лӕвӕрд ӕрцудӕй, цӕмӕй, циʹйфӕндуй зинӕй дӕр срӕмодзонцӕ немуцӕгти эшелон Лунинец-Барановичи ӕхсӕн. Уордӕмӕ сосӕггити багъузун ӕма ӕфсӕнвӕндаги буни минитӕ байвӕрунӕн ӕппундӕр неци мадзал адтӕй. Алли рауӕн дӕр ӕй гъӕуай кодтонцӕ гъӕуайгӕстӕ. Ӕндӕр гӕнӕн нӕбал адтӕй, ӕма Дедегкай-фурт, минӕ ӕ реумӕ нилхъевгӕй, ӕхе поезди бунмӕ багӕлста. Миша, ӕхе цард рауӕлдай гӕнгӕй, фехалдта знаги поезд. Фӕснади равзурстӕнцӕ немуци техникӕ ӕма салдӕттӕ. Ци устур лӕгӕхсарӕ равдиста, уой туххӕн ин Райгурӕн бӕстӕ саккаг кодта "Сурх стъалуй" орден, "Фидибӕсти тугъди партизан"-и 1-аг къӕпхӕни майдан. Чиколай гъӕунгтӕй ба ӕ ном лӕвӕрд ӕрцудӕй еуемӕн.
Дедегкати Дзӕрӕхмӕт. Мӕскуй уӕлдӕр ахурадон уагдонӕ каст ку фӕцӕй, тӕккӕ уой фӕсте ба ӕй райстонцӕ Сурх Ӕфсади рӕнгъитӕмӕ. 1939 анзи архайдта, Украинӕ ӕма Белоруссий нигулӕн арӕнтӕбӕл ци цаутӕ цудӕй, уоми. Тугъд ку райдӕдта, уӕдмӕ ʹссӕй старшина. 1941 анзи сӕрди ба Дзӕрӕхмӕт ӕ къуари хӕццӕ ӕрхъолай бахаудтӕй. Немуцаг тухгӕнгути нихмӕ тох кодта белорусаг гъӕдти партизанти къуӕртти хӕццӕ. Ами сӕ нӕдтӕ фӕййеу ӕнцӕ ӕнсувӕртӕн. Фал сӕ еумӕ тугъдон над берӕ рӕстӕг нӕ рахаста. Дзӕрӕхмӕт, партизанти къуари уогӕй, цалдӕр лӕбурди бакодта ӕсгаргути хӕццӕ ӕма си алкӕддӕр уӕлахезӕй рацӕуидӕ, немуцӕн дзӕвгарӕ зӕрандзийнадӕ ӕрхӕсгӕй, фал еухатт ба уацари бафтудӕй. Дуккаг бон ӕй фехстонцӕ Мински облӕсти гъӕу Белевичий. Михал дувӕрӕй есун райдӕдта знагӕй еʹнсувӕри маст.
Тугъди ци ӕртӕ ӕнсувӕри архайдта Дедегкати хӕдзарӕй, уонӕй Амурбег уӕлдай амондгундӕр разиндтӕй. Уомӕн бантӕстӕй сӕрӕгасӕй фӕстӕмӕ ӕ фиди уӕзӕгбӕл сӕмбӕлун. Тугъди агъонмӕ Амурбег каст фӕцӕй Мӕскуй ӕфсӕдтон педагогон институти командӕгӕнӕг факультет ӕма ахургӕнӕгӕй куста Грознай ӕфсӕдтон училищей. Уордигӕй рандӕʹй тугъдмӕ дӕр 1942 анзи. Капитан Дедегкай-фурт нисангонд ӕрцудӕй сгарӕг полки ӕхсӕг штаби командири хуӕдӕййевӕгӕй.
Мариуполи бунмӕ тохти полк ӕрхъолай бахаудтӕй. Салдӕттӕ истаси ӕнцӕ, полки командир ӕма штаби хецау ӕнӕбӕрӕгӕй фӕццидӕр ӕнцӕ ӕма уӕд командӕкӕнунадӕ ӕхемӕ райста Амурбег. Бантӕстӕй ин полк ӕзнаги ӕркъӕлӕтӕй ӕдас рауӕнмӕ ракӕнун. Еци скъуӕлхтдзийнади туххӕн Дедегкай - фуртӕн лӕвӕрд ӕрцудӕй "Сурх Турусай" орден. Сталингради тугъди фӕсте ба ӕййивд ӕрцудӕй ӕфсади штаби сгарӕг хаййадӕмӕ. Еу ӕмаʹй дууӕ хатти нӕ багъӕуидӕ сгаргути къуари сӕргъи ʹзнаги нихмӕ рахуӕцун, фал алкӕддӕр уӕлахезӕй раздӕхидӕ.
1944 анзи райдайӕни ба Амурбег нисангонд ӕрцудӕй тугъдон сгаргути скъолай сӕргълӕууӕгӕй. Нигулӕн Украинӕ уӕгъдӕгонд ку ӕрцудӕй, уӕдта ʹй снисан кодтонцӕ еумӕйаг къуари командирӕй. Сӕ ихӕс адтӕй Нигулӕн Украинӕ бандеровонтӕй искӕдзос кӕнун.
Амурбег ӕхуӕдӕг куд дзоридӕ фӕстугъд, уотемӕй еци рӕстӕгутӕ адтӕнцӕ ӕ тугъдон биографий тӕккӕ уӕззаудӕр, фал уоми дӕр ӕ къохи берӕ ӕнтӕститӕ бафтудӕй. Амурбегӕн тугъд фӕцӕй Праги. Ӕ реубӕл цӕхӕртӕ калдтонцӕ "Сурх Турусай", дууӕ "Сурх Стъалуй", "Фидибӕсти тугъди" ӕртӕ ордени ӕма берӕ майдантӕ.
Фӕстугъд дӕр Дедегкай-фурт ӕ службӕ нӕ ниууагъта. Куд дӕсни ӕфсӕдтон специалист, уотӕ архайдта Чехословакий цаути. Фал ма адтӕй спортсмен дӕр. Арӕхстӕй спорти алли хузтӕмӕ.
Дзӕвгарӕ ӕнзти дӕргъи разамунд лӕвардта Прикарпатий ӕфсӕдтон зилди еугонд командӕн ӕхсунӕй. Фӕстугъд Амурбег куста ӕма цардӕй г. Львови. Райста болкъони цин. Службӕ фӕцӕй Уӕлдӕр ӕфсӕдтон -командӕгӕнӕн училищей ахурадон батальони командӕгӕнӕгӕй. Ӕфсадӕй исуӕгъдӕ уни фӕсте ба адтӕй г. Львови зооветеринарон институти граждайнаг хегъӕуайгӕнӕн кафедри сӕргълӕууӕг. 1985 анзи Амурбеги зинг зӕрдӕ банцадӕй ӕ косунӕй.
Гъе, уӕхӕнӕй байзадӕнцӕ адӕни зӕрдити Дедегкати ӕртӕ бӕгъатӕр ӕнсувӕри. Райгурӕн бӕсти рази сӕ ихӕс кадӕ-радӕй ка исӕнхӕст кодтонцæ.
Бесолти Ахсарбек