ДИГОРИ ИСТОРИ ТАУӔРӔХЪТӔМӔ ГӔСГӔ
ТАХЪАЗТИ Федар
ДИГОРИ ИСТОРИ ТАУӔРӔХЪТӔМӔ ГӔСГӔ
(Идарддæр. Райдайæн № 43, №45, № 48-49, №93, №96, №97, №99)
Еци тохи туххӕй ӕрхӕсдзӕнӕн рагон дигорон зар, уомӕн ӕма и зари дзурдтӕ хуӕздӕр банкъарун кӕндзӕнӕнцӕ и тохи уӕлахези нисанеуӕг. Зӕгъун гъӕуй уой, ӕма аци уӕлахезбӕл евгъуд анзи исӕнхӕст ӕй 300 анзи.
Хъамболти Гула Дигоргоми
Ӕртӕ рауӕни ӕртӕ гъӕри никкодта:
-Гъӕй-гъӕй, гъӕй-гъӕй, Дигорӕ!
Хабархӕссӕг нӕмӕ фӕцӕй,
Истур ӕфсад нӕмӕ ӕрбацӕуй,
Исафун фӕндӕ нӕбӕл искодтонцӕ!
Уалӕнмӕ Туйгъанти хуарз Елбердухъ
Дигоргомбӕл хӕдзаргай рахаттӕй:
- Фӕдес, фӕдес, Дигорӕ!
Дӕлӕ нӕмӕ Хъӕрӕми хантӕ
Истур ӕфсади хӕццӕ ӕрбацӕунцӕ,
Исафуни фӕндӕ нӕбӕл искодтонцӕ,
Цалинмӕ нæмӕ медӕфцӕгмӕ не ‘рбацудӕнцӕ,
Уалинмӕ дӕлӕфцӕгмӕ сӕ размӕ
Тохӕг лӕгӕй цӕун гъӕуй!
Хуӕнхти тохӕн федӕрттӕ ‘рахӕссун гъӕуй,
Хӕтӕли хуаллаг цӕттӕ кӕнтӕ,
Морги ӕндзӕрмӕ уӕ размӕ
Раздзау цӕудзӕнӕнӕй,
Ӕма хӕтӕли хуаллаг уомӕ куд дӕттайтæ!
Даргъонӕй Дигори думӕгмӕ
Хӕрӕмегъӕ ниббадтӕй;
Уорс хонхи бӕрзондӕй
Уорс мегъи пъӕсту ратахтӕй,
Тар хӕрӕмегъӕбӕл ӕхе ниццавта:
Пъӕстугӕйттӕ 'й никкодта.
Уорс мегъи пъӕсту н’ адтӕй, -
Туйгъанти хуарз Елбердухъ адтӕй;
Хъӕрӕми хантӕн сӕ раздзӕугути
Ниппурх кодта.
Ӕргъаударӕни къулдунбӕл
Ӕртӕ баллон берӕгъи рацудӕй,
Истур ӕфсади астӕу
Хъесхъесгӕнгӕ исмедӕг ӕнцӕ,
Истур дессӕгтӕ сӕ никкодтонцӕ.
Ӕртӕ баллон берӕгъи н’ адтӕнцӕ, -
Хъубадти Дзанхъӕлици ӕртӕ фурти адтӕнцӕ.
Тасолтани - фурт еци тугъди ӕгади мардӕй
Рамӕлунмӕ ӕвгъайуаг адтӕй;
Е ӕвгъайуаг бӕргӕ н’ адтӕй,
Дигоргоми сау ӕхсӕрфӕнбал
Ӕма сау бӕгӕнийӕй ӕ губун идзаг адтӕй.
Хъӕрӕми ханӕн Дигоргоми пурхӕ кӕнунмӕ
Надамонӕг æмбал адтӕй.
Фӕдесӕнттӕ раздахтӕнцӕ
Хъӕрӕми ханӕн сӕ тонаути хӕццӕ;
Истур цагъд син никкодтонцӕ;
Истур-Дигорӕмӕ дӕр фӕдесгъӕргӕнӕг рарвистонцӕ.
Истур-Дигори хонхӕй сау сунт ратахтӕй;
Сау сунт н’ адтӕй, -
Хъарабугъати минги Хъарабугъа адтӕй.
Хъӕрӕми ханти ӕфсӕдтӕ адтӕнцӕ кӕрдӕги бӕрцæ,
Таймазти хуарз Дзанцег нигъгъӕр кодта:
- Хъарабугъати минги Хъарабугъа, ду фӕдеси уайӕ,
Фал лӕгдӕр кӕд дӕ,
Уӕд раййафӕ Истур-Дигори хорбадӕни:
Уостити астӕу гебена кӕрдун мӕ кӕрдӕнӕй!
Сурхи бӕрзондбӕл еуцонгон бӕласӕ адтӕй,
Абисалти хуарз Деулетӕн еци бони тугъди
Бицентӕмӕ тъӕпӕнӕгидзаг уӕрас адтӕй,
Уой хӕццӕ ин мийнасӕ адтӕй.
(Туйгъанти Тӕтӕрхъани дзурдтӕ, 1921 анзи финст.)
Аци тугъди фӕстеугутӕ ӕрмӕст хуӕрзӕрдӕмӕ нæ фӕббидтӕнцӕ Дигорӕбӕл. Еуемӕй, сӕхе багъӕуай кодтонцӕ ӕма равдистонцӕ, знаги нихмӕ ӕрлӕуун сӕ бон ке ӕй, ӕнккӕт коми адӕн дӕр еузӕрдиуонӕй фезмӕлгӕй тӕссонд уавӕри. Иннемӕй ба, Кӕсӕги фӕууӕлахези фӕсте Хъӕрӕми хантӕ уотӕ арӕх нӕбал лӕбурдтонцӕ, фӕстӕдӕр ба бунтондӕр ӕрӕнцадӕнцӕ. Кӕсӕг сӕхебӕл фӕххуӕстӕнцӕ, сӕ хъаурӕ бонӕй-бонмӕ ирӕзтӕй. Хани ӕфсӕдти нихмӕ ӕноси тохти кӕсгон ӕлдӕрттӕ ӕхсистӕнцӕ куд бӕгъатӕр ӕма дӕсни тугъдонтӕй. Фал сӕ размӕ знаг ку нӕбал адтӕй, уӕд сӕхуӕдтӕ агорун райдӕдтонцӕ, кӕбӕл истохонцӕ, уӕхӕнттӕ, ӕма сӕ фалӕнбулай цӕрӕг адӕнтӕмӕ лӕборун райдӕдтонцӕ. Кӕд рӕстӕгмӕ Хъӕрӕми ханти ӕрбалӕбурдтитӕй исуӕгæдӕ 'нцӕ цӕгаткавказаг адӕнтӕ, уӕд сӕ нур ба кӕсгон ӕлдӕрттӕ раййивтонцӕ. Куд тухгиндӕр кӕнгӕ цудӕнцӕ кӕсгон ӕлдӕрттӕ, уотӕ арӕхдӕр лӕборун райдӕдтонцӕ Дигоргоммӕ. Сӕ лӕборун нӕ ниууагътонцӕ, цалдӕн сӕ урус нӕ фӕссурдта, уӕдмӕ. Еци лӕбурдтити туххӕй дӕр берӕ таурӕхътӕ байзадӕй, фал нуртӕккӕ нӕ дзубанди ӕй, Уӕрӕсебӕл ку нӕма байеу ӕй Дигорӕ, уӕд ци цаутӕ цудӕй, уони туххӕй.
(Уодзæнæй ма)